Наразі штати США зберігають активи вартістю в десятки мільярдів доларів, зокрема банківські рахунки, акції та виплати за полісами страхування життя, які досі ніхто не затребував.
Ситуацію ускладнює те, що спадкове право, процедура оформлення спадщини (probate), а також питання незатребуваного майна (Unclaimed Property / Escheat) охоплюють надзвичайно широке коло питань. Причина в тому, що у США немає єдиного федерального закону про спадкування: ці питання регулюються законодавством окремих штатів.
Що, однак, можна сказати загалом про оформлення спадщини у США?
У США порядок оформлення спадщини, який зазвичай позначають терміном probate, насамперед залежить від того, чи залишив померлий дійсний заповіт (спадкування за заповітом, testate), чи помер без заповіту (спадкування за законом, intestate).
Оскільки єдиного федерального кодексу спадкового права в США немає, кожен із 50 штатів застосовує власне законодавство, а спадкові справи розглядають спеціальні суди (Probate Courts; у штаті Нью-Йорк це Surrogate’s Court). Водночас основні етапи процедури в усій країні мають схожу логіку.
Нижче описано порядок ведення спадкової справи в США: від офіційних судових процедур до подальшої долі незатребуваного майна.
1. Відкриття провадження та призначення представника спадкової маси
Як правило, провадження відкривається в компетентному суді округу (County), де померлий мав останнє постійне місце проживання.
За наявності заповіту (Testate):
Особа, названа в заповіті виконавцем (Executor), подає до суду заповіт і свідоцтво про смерть. Суд перевіряє дійсність заповіту й видає виконавцеві документ Letters Testamentary, який наділяє його повноваженнями управляти спадковим майном.
За відсутності заповіту (Intestate):
Якщо заповіту немає, близький родич або інша заінтересована особа звертається до суду із заявою про призначення адміністратора спадщини (Administrator). Суд наділяє адміністратора повноваженнями, видаючи йому документ Letters of Administration.
2. Виявлення та оцінювання майна спадкового майна (Inventory)
Перше й найважливіше завдання призначеного представника спадщини (Executor або Administrator) — забезпечити збереження майна померлого, виявити його та оцінити.
Необхідно встановити наявність і облікувати банківські рахунки, нерухомість, цінні папери, особисте майно та частки в підприємствах.
У багатьох випадках потрібно залучити оцінювача (Appraiser), щоб визначити точну ринкову вартість нерухомості чи творів мистецтва. Детальний опис майна із зазначенням його вартості (Inventory and Appraisal) необхідно подати до суду.
Важливо! Яке майно не входить до спадщини, що оформлюється через суд?
У Сполучених Штатах Америки значна частина майна передається поза межами судового провадження з оформлення спадщини (Probate). Таке майно називають Non-Probate Assets.
До нього належать, зокрема:
· майно у спільній власності з правом переживаючого власника на всю частку (Joint Tenancy with Right of Survivorship);
· банківські рахунки з вказівкою отримувача коштів на випадок смерті власника (Payable on Death, POD);
· поліси страхування життя з призначеними вигодонабувачами;
· майно, передане в траст (Living Trust).
Таке майно переходить безпосередньо до призначених отримувачів, оминаючи судове провадження з оформлення спадщини.
3. Повідомлення кредиторів і погашення боргів
Законодавство США забезпечує кредиторам значний захист. Як правило, спадкоємці можуть отримати свою частку лише після погашення всіх боргів спадкової маси.
Повідомлення кредиторів:
Представник спадщини зобов’язаний опублікувати в місцевих газетах і, за потреби, в офіційних виданнях оголошення із закликом до кредиторів заявити свої вимоги.
Строки:
Залежно від законодавства відповідного штату кредиторам зазвичай надається від трьох до чотирьох місяців для подання вимог. Однак у багатьох штатах ці строки можуть бути довшими.
Якщо вимогу не заявлено в установлений строк, можливість її примусового стягнення може бути втрачена.
Платежі:
За рахунок спадкового майна, зокрема, сплачуються:
· витрати на поховання;
· судові збори та витрати на ведення спадкової справи;
· наявні борги, зокрема заборгованість за кредитними картками, іпотечні зобов’язання та рахунки за лікування в лікарнях;
· податок на доходи померлого, зазначений в його остаточній податковій декларації, та інша податкова заборгованість;
· застосовний податок на спадщину (Inheritance Tax) і податок на спадкову масу (Estate Tax).
4. Розподіл майна та завершення провадження
Після погашення всіх боргів і сплати податків представник спадщини подає до суду остаточний фінансовий звіт (Accounting), у якому детально відображено всі доходи та витрати.
Якщо є заповіт:
Після затвердження звіту судом майно, що залишилося, розподіляється між вигодонабувачами (Beneficiaries) відповідно до заповіту.
Якщо заповіту немає (Intestate):
Майно розподіляється за правилами спадкування за законом, установленими законодавством відповідного штату (Intestacy Laws). Ці правила різняться залежно від штату, але загалом передбачають таку черговість:
· один із подружжя, який пережив померлого;
· діти;
· онуки;
· батьки;
· брати та сестри;
· дальші родичі, наприклад тітки, дядьки та двоюрідні брати й сестри.
У деяких штатах спадщина ділиться між материнською та батьківською лініями родини, тоді як в інших усе майно може перейти найближчому родичеві, який має право успадковувати за законом.
5. Що відбувається, якщо спадкоємців немає?
На цьому етапі йдеться про «незатребувану спадщину».
Пошук спадкоємців
Якщо родичі невідомі, суд і адміністратор спадщини не можуть одразу оголосити майно власністю штату. Вони зобов’язані провести сумлінний і ретельний пошук можливих спадкоємців (Diligent Search).
У таких випадках часто залучають спеціалізовані генеалогічні компанії (Probate Research Firms) і фахівців із розшуку спадкоємців (Forensic Genealogists). За допомогою генеалогічних досліджень вони намагаються знайти навіть бокових родичів третього або четвертого ступеня спорідненості, зокрема за кордоном. Наприклад, у Східній Європі можуть залишитися родичі предка, який емігрував до США.
Перехід майна до штату (Escheat)
Якщо пошук не дає результатів або спадкоємці не заявляють про свої права в установлений законом строк, може спрацювати механізм escheat, за яким майно переходить до штату.
Передача майна штату:
Суд у спадкових справах завершує провадження й розпоряджається передати залишок коштів, залишки на банківських рахунках і виручку від продажу особистого майна або нерухомості до казначейства штату чи відповідного підрозділу з питань незатребуваного майна (State Treasury або Unclaimed Property Division).
Строк зберігання:
Більшість штатів не витрачає ці кошти одразу, а зберігає їх, фактично виконуючи роль зберігача майна.
У деяких штатах законні спадкоємці можуть вимагати повернення майна навіть через багато років, а іноді й без обмеження в часі, якщо зможуть документально підтвердити спорідненість із померлим.
